10 Aug 2026, 20:02 UTC16 views7 reactionsread 11 August 2026 Колись ми не знали один одного і були щасливі…
Мабуть…
Дивились крізь призму телескопа
на чернетку нашого затишного «завтра»,
Але перетнулися наші орбіти…
і посипався зоряний пил надій.
Одна історія для двох по-різному кінчається:
комусь — спалахи напівгалактик, комусь — холод комет.
Хибна траєкторія — і промінь шляху розсіявся,
Мов галактичний порох світів.
Чи нитки сузір'їв порвались?
Чи тримає нас темна матерія…
❤6🔥1
Signed Анастасія Сергіївна
6 Aug 2026, 15:16 UTC27 views6 reactionsread 11 August 2026 Сутінки розривають надра моєї душі.
Афективний колапс мороку
розходиться по тілу, захлинаєшся ним.
Німий голос шепоче:
«Подайте руку, врятуйте мене».
Думки пульсують єдиним:
Навіщо я з тобою аж настільки відверта?
І от знов
Тіло тремтить,
тиск відстукує барабанний ритм.
Ритм, що вбиває мої думки,
В і д л у н н я м
Ти
впевнена
в цій
людині?
Біл…
❤5💔1
Signed Анастасія Сергіївна
28 Jul 2026, 19:34 UTC49 views9 reactionsread 11 August 2026 Зариваюсь у м'які іграшки, наче
під ковдру із твоїх обіймів,
Ще кілька хвилин полежу так, мов
пригортаю тебе
і піду далі в безжальний світ.
А ні, заплющила очі…
Шкіра згадує твій подих,
Стежки поцілунків розпалюють блаженство
від шиї до кінчиків пальців.
Прокинулась.
Бачу у віддзеркаленні твої аквамаринові очі,
що торкаються моєї душі, пʼянять розум.
Мружусь,
Перед поглядом постає твоя посмішка — спалах у темряві,…
🥰6❤3
Channel photo updated
25 Jul 2026, 19:23 UTC49 views4 reactionsread 11 August 2026 «Координати невідомості»
Старий пергамент, зачаровані руни
і викарбуваний шифр
закликають в особисту Одіссею.
Уроборос Мандрівника дивиться у вічі ризику,
пітьма і страх звуть у підземні надри.
Панічна атака тектонічних плит зупинилась,
мов кров згасла у надрах землі.
Бути обережними чи йти на ризик?
Вічний ефект доміно, що розриває холодний дух зсередини.
Полумʼя, зачинене у паперовому ліхтарику, розгорається,
гот…
❤4
15 Jul 2026, 13:01 UTC46 viewsread 11 August 2026 Forwarded from @sad_deformaciy
І те, що вже стало традицією Саду Деформацій...
Творчі та особисті сторінки учасників літературного слему у Кам'янському 2026-го року!
— Ірина Пелих
— Федір Федько + інстаграм-сторінка
— Карич + інстаграм-сторінка
— Стас Гриненчук + інстаграм-сторінка
— Марта Садлова + інстаграм-сторінка
— Тимур Алавердян
— Дмитро Занков + інстаграм-сторінка
— Ольга Крейзі + інстаграм-сторінка
— Анастасія Чаплинська + інста…
15 Jul 2026, 12:56 UTC38 views3 reactionsread 11 August 2026 Forwarded from @litslamuaPhoto
Слеми в Кам’янському — це завжди щось особливе: тут усе якось дуже тепло, затишно й по-домашньому — так, що звідси справді не хочеться їхать.
Цього разу, на відкритому просторі біля водойми у Лівобережному парку, ми знову привезли слем харківського гарту.
Та що тут казати — було неймовірно. Дивіться світлини Власа Папаіки і Прохора Лобаша— та діліться ними у своїх сториз 🔥
Більше фото
🔥3
6 Jul 2026, 15:12 UTC408 views9 reactionsread 11 August 2026 Неоновим лоском у місті дощить синтетично,
Отрута із ядер випалює залишки мозку.
І трагічно зірницю реклами міняє тепер дефіцит
Здавлює людей у форми із матриці воску.
Кістяна коробка, то склеп для мертвих слів.
Глибинний чіп наш ламає хірургія дощу,
З непотрібних думок кує з нас слухняних умів
А думати — розкіш. Навіщо? Простіше піти під копірку.
Послухати музику "гідну", рознести фан-зони і дірку
В кишені лишат…
❤9
1 Jul 2026, 11:41 UTC58 views3 reactionsread 11 August 2026 Forwarded from @litslamuaPhoto
🔥 LitSlamUA та «Сад деформацій» вирішили забити на слемівські канікули й влаштувати ще один видовищний слем у Кам’янському.
І цього разу — не абиде, а у максимально затишній локації, у кафе «Удача» на лівобережжі міста.
Будемо дихати свіжим повітрям на березі лівобережного каналу у парку, слемитися й тусуватися, як у старі добрі часи. Бо коли харківські та кам’янські об’єднуються — інакше просто не буває.
📍 Де: ка…
❤3
1 Jul 2026, 07:53 UTC54 views10 reactionsread 11 August 2026 Кімната. В ній знаходиться кохана людина,
Дивитись їй у очі — звичайна справа,
Увійти в душу — magnum opus,
В думках розростається пухлина,
Вона пустила відсіви у думки,
Болючі судоми та вічні питання
Народжують плід залізний та стрімкий.
У білому халаті головоломка,
химерний зародок нескінченної краси,
Вона росла в порожніх коридорах,
У замкненій палаті під шкірою,
І головоломка пожерла усі голоси.
Огидний солод, …
❤9💔1
28 Jun 2026, 12:35 UTC59 views8 reactionsread 11 August 2026 Photo
Камʼяні відлуння історії
Гуляючи тихими провулками рідного міста,
Я раз у раз ловлю поглядом пам’ятні таблички — Мов застиглі голоси минулих урочистостей.
Шепіт забутого часу, який полонить мене,
Спонукає, ніби незрима рука,
Розплутати цей вузол невідомого буття.
Саме він роздмухав вогонь здивування від того,
Що моє місто настільки різноманітне.
Гуляючи лабіринтами запилених кварталів,
Незмінно споглядаю мармурові …
🔥8
Showing the 11 most recent of 11 posts we hold for @poetry_penguin_manuscript. View and reaction counts are the latest single reading for each post, not a live figure, and a recent post is still accumulating both. A view count marked ≈ was rounded by Telegram before we ever saw it — t.me prints views in full below 1,000 and to three significant figures above, so ≈1,200,000 means somewhere between 1,150,000 and 1,249,999. Unmarked counts are exact. Text is reproduced from the public post preview and truncated for length.