30 Jul 2026, 10:08 UTC39 views8 reactionsread 9 August 2026 Хай буде тут:
Піднімається погляд все вище - шукаєш німб?
Тут святе та боже зміняли на мушлі та камінці.
Хай у вищої сили немає ніяких очей,
Та ми ловимо істини дикі до клітки, шукаємо дзен,
Мов щурі на горищі, що б'ються об стіни, мов лабіринт.
Продається усе. Просто, дехто не скаже свою ціну,
Принципових та чистих по пальцях безпалих рук.
Так вважають ті, хто не знав. Ну, або забув,
Що не всі люди створені з торф…
❤8
Signed Дмитро(Дим)
15 Jul 2026, 15:34 UTC80 views11 reactionsread 9 August 2026 Є слова для прощання, що сказані в тиші нічній,
Повідомлення з серцем розбитим, під запах лаванди.
А бувають, мов бомби, що зносять усе, нищівні,
Чи такі, як між нами, що просто казати не варто.
Обери варіанти, все зваживши. Може, на краще?
Не говорять важливе та чесне під розпал емоцій.
Ти не Гера, щоб вірною бути —відкриємо карти,
І карати невправі. Хоч серце-то чорне, аморфне.
Заганяєш мене, мов тварину до клітк…
❤10👏1
Signed Дмитро(Дим)
30 Jun 2026, 20:25 UTC490 views10 reactionsread 9 August 2026 Ніч — мерехтіння передзаписаних кадрів.
Розтворись у очах моїх
на каву та липовий мед.
*Обійми, спалах*
Розлетися на тисячі відблисків
дзеркала часу,
як вмієш,
як буває щоразу
в обіймах моїх.
дивовижне створіння господнє,
моя кохана.
*Обійми, спалах*
Повторити би дні,
де мов діти, балділи
під музику хлопів,
обпалених сонцем,
мов спаяні часом платівки старих програвачів.
*Обійми, спалах*
Чи лавочки парку вечірнь…
❤🔥8👏2
Signed Дмитро(Дим)
12 Jun 2026, 17:44 UTC135 views13 reactionsread 9 August 2026 У Парижі, як завжди, все тихо. Вино, круасани,
З Африканських саван не доноситься голос рабів.
Все, чого доторкнеться це місто - навіки замаслено,
У бордове і чорне. Тут зміни, здебільшого, бісять.
Порцелянові лиця і подихи міста бруднять,
Залишають на душах у вигляді накипу стрази.
Пасторальні картини в імперському серці - брехня,
Тут у перші хвилини усі відчували відразу.
На Монмартрі палають нічні ліхтарі кабаре…
❤6🔥4💔2❤🔥1
Signed Дмитро(Дим)
28 May 2026, 15:44 UTC144 views8 reactionsread 9 August 2026 Ми приходимо кожен до реперних точок поламані,
Чи загублені іграшки дивних, дорослих дітей.
По природі жертовні. Нас знищує соціум лагідно,
І замінить лялькар непомітно. Такі політеси.
Мікровсесвіт роздутого его, системність гордині,
Вечори, де, здавалося, Богом ціловані в скроню.
Ми впритул не вбачали у дзеркалі первісну дикість,
Бо букашка себе підняла до казкових героїв.
У щоденнику вищих запишуть останню хвилин…
🔥7👏1
Signed Дмитро(Дим)
24 May 2026, 20:40 UTC136 views12 reactionsread 9 August 2026 Не мій формат, але написався отакий вірш після атак русні на Дніпро та Київ:
Працюватиме довго повітряна варта,
Приземлятиме вражих Ікарів, мов сонце.
Та це шмаття, крім гніву, нічого не варте,
Їх політики дивляться в очі безсовісно.
Їх населення, важко ЦЕ звати народом,
Все раділо своїм канібальським "пабєдам".
Бо коли голова ніц ідеї не родить,
Для покращень, то варто пишатися "дєдом".
Ретрогради та гнівні гомун…
❤8💔2🔥2
Signed Дмитро(Дим)
15 May 2026, 20:32 UTC138 views7 reactionsread 9 August 2026 Листування з тобою - відрада в провінції, друже,
Приїзди, подивися, наскільки розкішні поля.
Де гуляє по вітру цвіт липи, над річкою тужить,
Не по-людському дружня родина маленьких бджолят.
Тут природа малює доволі смачні натюрморти,
Кришталеве повітря, міцніше за віскі, п'янить.
Що у місті сьогодні? Робота і втома a morte?
Тут можливо усе, отже, щастя собі поверни.
Бац, зриваються маски. Обличчя облудне, прогниле,…
❤7
Signed Дмитро(Дим)
10 May 2026, 09:28 UTC140 views7 reactionsread 9 August 2026 З ароматами кави - розквітне імперія в пору падіння,
Одягнуться у пурпур з венозної крові її спадкоємці.
Все, розкішні паради на ворога більше не діють?
Доведеться бруднити свої еполети, забути про єдність.
Відірвати би бляшку ту жирну імперських амбіцій,
Що так тисне на горло, мов зашморг бувалого ката.
Головне показати себе в кулуарах, програвши у бійці?
Та ви тільки себе закопаєте швидше. Чекаєте кари?
У колосів…
❤5👍1🔥1
Signed Дмитро(Дим)
10 Mar 2026, 23:12 UTC219 views8 reactionsread 9 August 2026 Зорепадом спадають на плечі з неону сніжинки,
Я співаю для тебе, зриваючись втомленим хрипом.
Все чарівне у світі - це марення сонної жінки,
Що на мить зупинилася, очі закрила.
Ти співаєш собі колискові для стомлених нервів,
Наливаєш у келих солодке, розбавлене зілля.
Відкриваєш канали для чистих небесних енергій,
Не забудь, що сама по собі ти для мене вже зірка.
Не забудь, що натхнення для мене - то внутрішнє світ…
❤8
Signed Дмитро(Дим)
4 Feb 2026, 22:18 UTC269 views12 reactionsread 9 August 2026 Photo
Ти ловила мої помилки, як сніжинки дитина зимою,
Розбивала надію підвечір. Та вранці її дарувала.
Нам з тобою бувало так важко знаходити мову,
Ту, яку зрозуміють обидва. Чи, може, не варто?
Ти говориш багато на фоні холодного неба,
Розбиваєш себе на друзки, як зробив я до того.
Розповісти багато тут можна, спаливши вмить нерви,
Бо гріхи за душею у мене, як цукру у торті.
Розкажи, що дорослим був зовні, та розум не …
❤7👍2👏1💔1🔥1
Signed Дмитро(Дим)
3 Feb 2026, 23:05 UTC186 views8 reactionsread 9 August 2026 Photo
У космічному просторі холоду менше, ніж в тоні твоєму,
Що чекати від того, хто знаки читати не вміє?
Прочитати в очах? Та ти чесно скажи - неприємно,
Як до серця торкнулись рукою, де холод без міри.
Ти мовчиш. А я чую, як демони шепчуть. На вухо,
Присідають лукаві та кажуть: штовхни небораку.
І думки розлетілись, як бджоли покинули вулик,
Ти мовчиш. Бо усе зрозуміло. Все видно по ранах.
По відміткам на шкірі усе зр…
❤8
Signed Дмитро(Дим)
25 Jan 2026, 21:29 UTC186 views10 reactionsread 9 August 2026 Паперові журавлики білими стрілами кучно лягають на землю,
Проведіння спрямовує точно своїх непохитних солдатів.
Все хороше колись проросте крізь каміння, мов зерна,
Чи як дія тяжких опіатів - надія. На місце сакральне чи дати.
У полоні морозних циклонів велике, збентежене місто,
Де порожні шкільні кабінети спинили уроки.
Ще на дошці п'ятндцяте січня та класна робота. Безмірно,
Так безмірно болить порожнеча у серці.…
❤8🔥2
Signed Дмитро(Дим)
Showing the 12 most recent of 19 posts we hold for @dmYmast. View and reaction counts are the latest single reading for each post, not a live figure, and a recent post is still accumulating both. A view count marked ≈ was rounded by Telegram before we ever saw it — t.me prints views in full below 1,000 and to three significant figures above, so ≈1,200,000 means somewhere between 1,150,000 and 1,249,999. Unmarked counts are exact. Text is reproduced from the public post preview and truncated for length.