9 Nov 2025, 10:52 UTC88 views2 reactionsread 11 August 2026 Повертається осінь, і ніч повертається в ніч,
І минається голос, і мова щоразу крихкіша…
От і мати стоїть,
як тоненька свіча між облич.
От і я коло неї стою, наче тиша.
І повільно тече поміж пальців імла воскова,
І молитва не гоїть, а твердне,
як хліб нещоденний…
От і осінь минула, і ніч, і пітьма вікова.
Тільки мати — тоненька свіча — коло мене.
…Не судіте.
Є воля, якої ні в кого нема,
І у кожному з на…
💔1🕊1
29 Oct 2025, 17:56 UTC30 views2 reactionsread 11 August 2026 Forwarded from @terrcosa
Умру, а жить не перестану,
Любовʼю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Збирать врожай на поле йтимеш —
І буду я радіти знов,
Що поміж зернами чужими
Ти знайдеш і моє зерно.
Михайло Ситник
(1920, Васильків – 1959, Чикаго)
❤🔥1👀1
28 Jul 2025, 20:50 UTC46 views2 reactionsread 11 August 2026 А просто — жоден інший: я — це я.
Я теж умру. І кари не уникну.
І смисл, моїм означений ім’ям,
Як жовтий порох, витрусять за вікна
З моїх речей, паперів і кімнат
(Розкиданих і так — на півпланети!)…
Лиш, може, десь мій неназванний брат
У котрусь ніч спросоння схлипне: “Де ти?..”
І цього — досить. Так: пилковий слід
На пальцях, що торкнуть старе свічадо,
І світлий свист — мов нарти крешуть лід —
Ще довго буде в просто…
💔1🕊1
11 Jul 2025, 11:05 UTC48 views5 reactionsread 11 August 2026 Прощай, морська корово із Командорських островів!
Чудовисько, релікт, створіння ластогруде.
Десь бачили тебе, останню із корів.
Ти вимерла як вид. Тебе уже не буде.
Десь бачили тебе. Ти вийшла із води
екологічним зойком океану.
Останній дивогляд морської череди! —
жив тисячу століть, а я вже не застану.
Корівонько, що їла, що пила?
Медузами цвіли твої альпійські луки.
Коли на глибині ти царственно пливла,
всі мертв…
❤3🐳1👀1
29 May 2025, 14:45 UTC45 views4 reactionsread 11 August 2026 Дуже добре
❤2👀1🕊1
5 May 2025, 15:13 UTC53 views3 reactionsread 11 August 2026 Ці люди, як старі будинки.
Вологі вікна вечір п'ють.
Тверді, сухі, ковзкі льодинки
очей,
застигла каламуть.
Із-за дверей в старій квартирі,
крізь вічко, наче домовик,
як на мішень у темнім тирі,
хтось глипає на нас, живих.
Він там снує, старечо дише,
вазони тихо полива,
що наче водорослі, пишуть
в мертвотах товщ німі слова.
Павучою шамкою тінню
пересуватись день при дні...
— Про…
❤🔥1👀1🕊1
29 Apr 2025, 15:54 UTC50 views4 reactionsread 11 August 2026 Немов навала синявих китів,
Пливуть юконські олив'яні хмари,
І дмуть вітри, Ґрендландії удари,
Неначе світ кончини захотів.
Немає сяйва, сонця й поготів.
О щедре літо, де твої нектари?!
Пора похмура, сповнена загари,
Веде потопи, ворога мостів.
Коли замовкне порив бореальний
І вщухне дощ, і вийде молодик,
Заквітне полюс півночі астральний.
Палає зранку золото осик,
Яскріють клени, — та багрець дубовий
Найбільш нал…
❤🔥2🐳1👀1
7 Apr 2025, 14:24 UTC54 views4 reactionsread 11 August 2026 Може Ірванець не дуже схожий на автора, яким можна серйозно захоплюватись, але все ж таки я ціную його багатогранність і нестандартне мислення. Однозначно поважати його я почав коли зовсім неочікувано для себе дізнався, що вірш нижче належить саме йому:
"Дзякуем перабудове"
Батьку, мамо, свето в нас, свето!
Выйшла на нашијі мовы газэта!
Шэ ны газэта — шэ но бочына,
Алэ зрадніты сыба ны прычына?
Славмо-жэ ріднэньку…
❤2🐳1👀1
10 Mar 2025, 10:36 UTC70 views4 reactionsread 11 August 2026 Любіть Оклахому! Вночі і в обід,
Як неньку і дедді достоту!
Любіть Індіану! Й так само любіть
Північну й Південну Дакоту.
Любіть Алабаму в загравах пожеж,
Любіть її в радощі й біди!
Айову любіть! Каліфорнію теж!
І пальми крислаті Флоріди!
Дівчино! Хай око твоє голубе,
Та не за фізичнії вади –
Коханий любити не стане тебе,
Якщо ти не любиш Невади!
Юначе! Ти мусиш любити стократ
Сильніше, ніж любиш кохану,
Колумбію-…
👀2❤1🐳1
5 Mar 2025, 12:05 UTC63 views4 reactionsread 11 August 2026 Прощай, мій зошите!
Спасибі тобі, друже,
Що ти думок моїх
Не відцуравсь,
Що ти свої клітини
Тепло мружив,
Коли над римами
Я потом обливавсь.
Ти їх сприйняв
Без жодної огуди,
Єдиний мій читач
І шанувальник мій.
Чи сприймуть їх колись
І прочитають люди —
Побачимо.
Прощай, товариш мій.
Василь Симоненко, 1963 р.
❤🔥2❤1💔1
1 Mar 2025, 18:14 UTC66 views3 reactionsread 11 August 2026 Це дуже цікавий твір.
Зазвичай я не люблю верлібри і тим більш не люблю сучасні верлібри, яких нині досить багато, бо поезія це рух до вдосконалення художньої та технічної сторін вірша, а у невмілому верлібрі я цього не бачу взагалі, тільки випадково натикані слова. Має право на життя, але розбирати то не дуже й цікаво.
Одначе тут зовсім інша ситуація, бо авторка, на мою думку, знайшла можливість наситити твір ху…
❤1❤🔥1👀1
1 Mar 2025, 17:49 UTC37 views3 reactionsread 11 August 2026 Photo
Авторка
❤1❤🔥1👀1
Showing the 12 most recent of 19 posts we hold for @wirszowyjrozczyn. View and reaction counts are the latest single reading for each post, not a live figure, and a recent post is still accumulating both. A view count marked ≈ was rounded by Telegram before we ever saw it — t.me prints views in full below 1,000 and to three significant figures above, so ≈1,200,000 means somewhere between 1,150,000 and 1,249,999. Unmarked counts are exact. Text is reproduced from the public post preview and truncated for length.