5 Aug 2026, 17:53 UTC26 views8 reactionsread 11 August 2026 ***
Як смерть та життя уживаються в одній розмові?
Я тягну ковдру, ховаю обличчя й долоні.
Закручуюсь, як немовля, накриваюсь, наче небіжчиця.
На квартирі лишиться лише егоїзм і безробіття.
Ще лишаються квіти, ляльки, підручники першого класу,
Записи на папері, які зараз нічого не варті.
Мовчки хитаюсь, як немовля,
Розгойдує тишу.
Плач у телефонній розмові,
Слова втомились у видихах.
Як смерть та життя у спробах ужи…
💔7👾1
Signed Поліна
2 Jul 2026, 15:21 UTC53 views7 reactionsread 11 August 2026 ***
Головним болем
Гуркотом грому та дитячих сліз
Я потроху стікаю конденсатом по пляшці
Втома, ніби вода під веслом розтікається по всьому тілу
І в надії, що мене не помітять ховаюсь за бортом байдарки
Не виходить
Від самого світанку до глибокої ночі рухаюсь на автопілоті
Рятує лише
Гірка пінка від кави
Та смак кислих яблук, які я терпіти не можу
Що ж, в цілому нічого нового
Давлюся сльозами та криком
При чому тих …
❤5👍1👾1
Signed Поліна
2 Jul 2026, 15:21 UTC46 views2 reactionsread 11 August 2026 Тому нехай він буде тут двічі
👾1💋1
Signed Поліна
2 Jul 2026, 15:20 UTC44 views1 reactionsread 11 August 2026 Ніколи не хотіла перетворювати це місце на щось більше, ніж дай бог 1 вірш за місяць
Але не можу не написати, що вже майже через рік це стало актуально знову
👾1
Signed Поліна
23 May 2026, 20:49 UTC155 views10 reactionsread 11 August 2026 ☆: Ми обираємо один одного
Ми робимо вибір
Кожен день
Завжди
Постійно
Піти в магазин, випити кави, лягти спати, жити наступний день
Ми складаємось з виборів,
В яких бажано не сумніватись.
Наслідки яких треба приймати з гордістю,
Які потім треба буде носити
Як власне прізвище,
Навіть якщо захочеться все змінити.
Ми робимо вибір
Кожен день
Завжди
Постійно
По собі залишаємо чеки, недопиту каву, будильник, зірвану кві…
❤7❤🔥2👾1
Signed Поліна
6 Apr 2026, 18:59 UTC85 views11 reactionsread 11 August 2026 ***
Я не рахую дні.
Я рахую риси твого обличчя,
та букви твоїх речень,
разом із запахом твого волосся
і тим, наскільки можу бути приречений.
Тіні дивляться прямо – запитують:
Хто – я?
Хто – ти?
Хто ці люди, що дивляться нам у вічі?
Березневий втомлений вечір
кутає нас у ковдрі,
і мені не треба рахувати дні.
Мені достатньо:
четвер,
ця ніч,
твоє ім'я
і п'ять букв твого речення.
❤7🕊2💋1😘1
Signed Поліна
13 Mar 2026, 06:16 UTC105 views12 reactionsread 11 August 2026 Там, де воно почалося, там воно і закінчиться,
туманною млою душі і останнім цілунком у руки.
І я ніби йду, але щось вже не те.
Загубилася у власному спустошенні.
Але шлях мій лежить крізь знайомі стежки –
Це мій символ пам'яті й вдячності.
А життя буде йти –
Повільно тягтися
Розбитими вулицями, парками й вокзалами.
Головне – не забути купити квитки
разом з вірою на краще майбутнє.
12.03.2026
❤8💔2👾1💋1
Signed Поліна
8 Feb 2026, 22:48 UTC130 views5 reactionsread 11 August 2026 P.S. У мене все добре, я жива і здорова. Сам вірш пов'язаний опосередковано з моїм життям, тому все добре 🙏
❤4👾1
Signed Поліна
8 Feb 2026, 22:47 UTC120 views5 reactionsread 11 August 2026 Смерть стоїть на сторожі,
Стереже твою душу і набирається сил й жаги.
І ти ніби лялькою порожній,
Лижиш і чекаєш,
Чекаєш, коли нарешті скінчиться ця мить.
В думки ти тривожно поринеш, ніби у воду,
Силуети людей розмиваються в краю очей.
І ти перевалюєш з дня і у день,
Втомлено і тривожно,
Провалюючись у свідомість, ніби під лід.
Зранку в пустій порожнечі ти уявлятимеш,
Наче тебе вже забрала Вона.
А смерть все стоят…
🔥4👾1
Signed Поліна
11 Jan 2026, 20:13 UTC123 views11 reactionsread 11 August 2026 ***
У нічній тишетемряві я рахую хвилини,
Які важкою рукою ковдр
Душать мене і моє тіло.
І біль пронизує плечі та шию,
Пульсуючи в голові у такт із серцем.
Втомлені очі пустелі виснажено
Намагаються побачити сон по той бік повік.
І стіни ніби живі — стискаються,
Засовуючи мене в коробку з власних думок.
І час, як на зло,
Втомлено, шкутильгаючи, тягнеться.
І ось уже не я рахую його —
А хвилини рахують мене,
Разом і…
❤3❤🔥2🔥2👍1👾1💋1💘1
Signed Поліна
31 Oct 2025, 20:14 UTC174 views12 reactionsread 11 August 2026 ***
Головним болем
Гуркотом грому та дитячих сліз
Я потроху стікаю конденсатом по пляшці
Втома, ніби вода під веслом розтікається по всьому тілу
І в надії, що мене не помітять ховаюсь за бортом байдарки
Не виходить
Від самого світанку до глибокої ночі рухаюсь на автопілоті
Рятує лише
Гірка пінка від кави
Та смак кислих яблук, які я терпіти не можу
Що ж, в цілому нічого нового
Давлюся сльозами та криком
При чому тих …
❤8💘2👾1💋1
Signed Поліна
24 Oct 2025, 17:55 UTC153 views11 reactionsread 11 August 2026 ☆:Мовчи
Сідай і розказуй
Говори про своє життя
Говори про те, чим ти насправді живеш
І від чого болить твоя голова
Говори про те, що заважає спати вночі
Говори про те, через що зазвичай мовчиш
Говори про тих, хто не встиг тебе спасти
Не забувай згадувати імена та місця, де вони були
Але поки не пізно
Поки ти все ще мовчиш
Просто дихай
І запам'ятовуй цю останню скінченну мить
Поки слова сповнені тишею
Поки вони не н…
❤7💘2👏1👾1
Signed Moony Поліна
Showing the 12 most recent of 20 posts we hold for @luftkusssp. View and reaction counts are the latest single reading for each post, not a live figure, and a recent post is still accumulating both. A view count marked ≈ was rounded by Telegram before we ever saw it — t.me prints views in full below 1,000 and to three significant figures above, so ≈1,200,000 means somewhere between 1,150,000 and 1,249,999. Unmarked counts are exact. Text is reproduced from the public post preview and truncated for length.