10 Apr 2024, 09:46 UTC946 viewsread 6 August 2026 Photo
Привіт!
Ми з моєю собакою Леею долучаємося до її збору на тачки для 8 полку ССО.
Загальна мета: зібрати 1 мільйон гривень на транспорт для ефективнішого виконання бойових завдань бійцями 8-го полку ССО.
Наша з Леею ціль: 50000 грн
Лінк на банку: https://lnkd.in/enpM7Rx8
Давайте так — ми швидко закриваємо збір, а я вам за це щось начитаю чи напишу. Дякую!
Signed Nikita Rybakov
20 Nov 2022, 21:20 UTC≈1,850 viewsread 6 August 2026 File
«Aдже єдині люди для мене – божевільні, ті, хто божеволіє від життя, божеволіє від жаги розмов, божеволіє заради спасіння, прагне всього і одразу, ті, хто ніколи не позіхає не каже банальних речей, і палає, палає, палає, немов розкішні жовті римські свічки, розриваючись, як зорі, павуками світла, і в середині видно синій вибух і всі кричать «Ого-о-о!»
Джек Керуак «В дорозі»
Signed Nikita Rybakov
9 Jul 2022, 07:33 UTC≈2,410 viewsread 6 August 2026 File
Начитав вірш Сергія Жадана — Провидіння завжди стереже
Signed Nikita Rybakov
26 May 2022, 09:57 UTC≈2,920 viewsread 6 August 2026 Не питай мене «Як ти?», світе. У мене немає слів. Всі слова зараз зайняті, їм не до того.
Мої іменники переховуються у підвалах Донбасу. Сплять на підлогах, п’ють отруєну воду, допомагають старим. Вони звикли до вибухів, звикли до пострілів, звикли, що небо розривається навпіл від грому гармат. Вони дивляться незворушливо, зазирають очима порожніми, споглядають, як місто поволі обертається в попіл й пил.
Мої прислі…
Signed Nikita Rybakov
16 May 2022, 20:00 UTC≈2,250 viewsread 6 August 2026 File
Начитав один із листів Василя Симоненка своїй дружині
Signed Nikita Rybakov
16 Mar 2022, 11:14 UTC≈2,720 viewsread 6 August 2026 Вчора мою подругу Олександру Кувшинову вбили російські окупанти. Вона виконувала журналістське завдання в Ірпені біля Києва.
Ця війна безжальна до будь-кого. Ця війна залишить шрами на серці кожного українця і українки. Шрами, які ніколи не загоюються до кінця.
Наша свобода будується на нашої крові. Наша свобода будується на наших сльозах. Вона будується на наших ранах і наших мозолях.
Ми ніколи не забудемо усіх т…
Signed Nikita Rybakov
16 Jan 2022, 20:10 UTC≈2,260 viewsread 6 August 2026 File
File, posted without a caption
Signed Nikita Rybakov
23 Dec 2021, 09:45 UTC≈2,950 viewsread 6 August 2026 ЧТО НУЖНО СДЕЛАТЬ ПЕРЕД НОВЫМ ГОДОМ?
— ПОЗВОНИТЕ РОДНЫМ
Да-да, я прекрасно знаю, что времени нет, что тимлид дышит в спину, дедлайны полыхают, а друзья, как на зло, зовут на очередную попойку.
Но все же, найдите 5 минут, чтобы отсоединиться
от Матрицы и наберите маму. Скажите ей, что она красивая, и что у вас все в порядке. Позвоните бабушке — и даже попытайтесь убедить ее, что вы сыты, вам не холодно и вы не жив…
Signed Nikita Rybakov
11 Sept 2020, 09:28 UTC≈2,820 viewsread 6 August 2026 Этюд улично-цветочный
Нет ничего более инородного и абсолютно не вписывающегося в материю пространства, чем мужчина с букетом цветов на улице.
Женщины завистливо провожают его взглядом, пока тот не превратится в точку на горизонте. Попутно проклиная своего благоверного за то, что он не уделяет ей должного внимания. Если такого благоверного нет, не беда — тут женщина прибегает к силе своей фантазии, чтобы создать об…
Signed Nikita Rybakov
22 Aug 2020, 08:01 UTC≈2,400 viewsread 6 August 2026 File
Я всегда любил Гарсию Лорку, и соверешенно недавно я наткнулся на серию его лекций об Испании, творчестве и смерти.
Так как передать, даже приблизительно, о чем говорил Лорка — невозможно. Я зачитаю вам одну из его лекций.
Наденьте наушники и растворитесь в духе Испании.
Signed Nikita Rybakov
27 Jun 2020, 13:33 UTC≈2,990 viewsread 6 August 2026 И да, пожалуй, планета действительно когда-нибудь остановится и маленький сине-зеленый шарик сгинет в небытие. Не будет воспоминаний, истории, литературы, живописи, кинематографа, чувств — воцарится абсолютное непроглядное ничего.
Возможно, мы последние представители своего вида, вот здесь и сейчас стоим на краю пропасти, слегка покачиваясь на ветру. Мы нещадно растрачиваем себя на конфликты, войны, агрессию и ненуж…
Signed Nikita Rybakov
26 Jun 2020, 08:34 UTC≈2,170 viewsread 6 August 2026 Наткнулся на свой старый текст, от которого стало тепло на душе — делюсь.
Аня, а ты помнишь, как мы встречались тем летом? Нам по пятнадцать, не больше. Я катался к тебе на маршрутке, через весь город.
Полтора часа трястись в блендере из человеческих тел, чтобы приехать к тебе. Чертовых полтора часа, Аня, ты помнишь?
Я ждал, пока твоя мама выйдет на работу и проскальзывал к тебе домой. Было же время, мне даже каз…
Signed Nikita Rybakov
Showing the 12 most recent of 20 posts we hold for @angry_tired_ugly. View and reaction counts are the latest single reading for each post, not a live figure, and a recent post is still accumulating both. A view count marked ≈ was rounded by Telegram before we ever saw it — t.me prints views in full below 1,000 and to three significant figures above, so ≈1,200,000 means somewhere between 1,150,000 and 1,249,999. Unmarked counts are exact. Text is reproduced from the public post preview and truncated for length.